Гірське бароко Етталю (Kloster Ettal)

Kaiser-Ludwig-Platz 1 82488 Ettal
Kloster Ettal

Загальна інформація

Неподалік містечка Обераммерґау (Oberammergau), по дорозі до королівського замку Ліндергоф, у гірській долині Ґрасванґ (Graswang) розміщується перлина баварського бароко — монастир бенедиктинців Етталь (Ettal). Його просто не можна проминути увагою, а завітавши і вчарувавшись, — ніколи не пошкодуєте, що повернули туди...

ettal

Історія заснування монастиря напряму пов’язана з баварським імператором Людвіґом IV з династії Віттельсбахів (ми про нього згадували в оповіді про мавпочку в Старому Дворі Мюнхена) і веде нас у сиве Середньовіччя. Повертаючись у 1330 році після коронації імператором Священної Римської Імперії Німецьких народів із Пізи в Мюнхен, Людвіґ Баварський по дорозі через Альпи дав обітницю збудувати новий монастир (monasterium nove consuetudinis et acentus inaudite) на тому місці, де кінь тричі схилить коліно. Сталося, як і мріялося: вороний чи то спіткнувся, чи просто вдарив копитом, і місце для побудови було обрано — тут, у долині Ґрасванґ. Новий монастир повинен був стати не тільки чоловічим і жіночим конвентом, але й прихистком для 12 лицарів-тевтонців.

Осердям монастиря стала каплиця на честь Успіння Господнього з найважливішою сакральною пам’яткою новозведеної монашої обителі — іконою Діви Марії, т. зв. «Еттальська Мадонна», привезеною імператором Людвіґом Баварським із Пізи. Навіть і в пізніші століття цей образ мав силу важливої реліквії, до якої з усіх усюд приходили паломники, залишаючи багаті грошові датки монастирю. Еттальска мадонна часто їздила на канікули в інші міста й церкви, збираючи там навколо себе не тільки віруючих, але й таляри та срібло. Середньовічне турне виплачувалося в будь-якому випадку.

ettal

Від побудов ХIV століття до нашого часу не дожило абсолютно нічого, крім цієї напівлегенди. Усі готичні споруди масивно постраждали під час пожежі 1744 року, поступившись місцем новим віянням — бароко ширилося Баварією семимильними кроками, чавлячи романські та готичні споруди. За планування нової будівлі взявся придворний архітектор Енріко Цуккаллі (Enrico Zuccalli), відомий нам замком Німфенбурґ (ЛІНК), і справився, треба сказати, відмінно з поставленою задачею. Штукатурні та художні роботи теж витримані в стилі високого бароко: строкаті розписи, ліпнина, позолота. Внутрішній простір полігонального собору сприймається як кругла купольна ротонда, наповнена багатими вівтарями та мушлями. Їх тут більше, ніж всіх монахів разом взятих. Від золота стін важко відірвати очі, рівно як і роздивитися святих і пророків у куполі. На те воно і бароко.

ettal

Попри неземну красу церква відігравала в ХVIII cт. важливе місце в житті бенедиктинського монастиря. Монахи, як відомо, ділили добу на 7 часових відрізків, присвячених молитві. За монастирським дзвоником вранці чи опівночі послушники квапилися в божий дім, намагаючись при цьому не втрачати послуху. Крім сакральної частини життя, вісім годин було відведено роботі (чи в садку, чи в скрипторії, чи в бібліотеці). Відпочинку у нашому нинішньому розуміння (перед телевізором чи в кіно) не було. Одна година в день відводилася на зустріч чи читання книг (бестселери на всі віки: Біблія та Житія св. Бенедикта Нурсійського). Монахи спали в загальній спальні (дорміторії), причому завжди одягнутими, щоб у будь-який час можна було встати за командою абата. Звісно, опалення теж було доволі скромним — одна свічка на все приміщення. Навіть у літню пору року дорміторій був вологим і прохолодним.

У 1803 році в Баварії розпочала процес секуляризації (переведення церковного майна на баланс держави). Монастир Етталь теж потрапив під гарячу руку курфюрста Максиміліана IV. Художні, ювелірні та церковні цінності були поставлені на баланс герцогства і суттєво покращили бюджет невдовзі створеного королівства. Через кілька років комплекс було виставлено на продаж. З красивого лимончика витискали все, що могло принести гроші.

ettal

У даний час у монастирі живуть і трудяться ченці, які повністю забезпечують себе і туристів усім необхідним. Поряд із роботою в пекарні, ремісничій майстерні, виноробні, сироварні, дистилятному цеху, готелі та у видавництві, ченці навчають вихованців гімназії та інтернату. Заглянути у келії, на жаль, не представляється можливим. Краще заглянути в монастирську крамничку.

ettal

Хто ж повертається з Етталю, не спробувавши особливий лікер, який готують за старовинною середньовічною рецептурою, на 40 альпійських травах?! Для туристів із хворими шлунками, непридатними до високих градусів, варто перейти на іншу, легку «медицину» середньовіччя — треба відвідати запашного пива під однойменною назвою, рецепт цього пінистого напою зберігається в строгій таємниці. Ресторацій та кафешок тут є предостатньо. Поївши та попивши — ви зробите добру справу, збагативши монастир! Майже паломницький вчинок.

ettal

Як добратися

Монастир Етталь дуже легко відвідати на громадському транспорті. Для цього потрібно на головному вокзалі Мюнхена взяти потяг у напрямку на Ґарміш-Партенкірхен (Garmisch-Partenkirchen) і вийти на зупинці в Oberau. Там потрібно взяти автобус 9606 у напрямку Füssen Bahnhof і вийти біля монастиря Етталь (зупинка Klostergasthof, Ettal). Час у дорозі складає близько 2 годин. Після відвідин монастиря можна ще насолодитися замком Людвіґа ІІ — Ліндергофом (Linderhof), який знаходиться неподалік. Автобуси в замок відправляються від монастиря.

Години роботи

Монастир і церква відчинені з понеділка по суботу з 08:30-12:00 та з 13:15-17:45. У свята та неділю з 09:00-10:45 та з 14:30-17:00.

Адреса для навігації:
Kaiser-Ludwig-Platz 1
82488 Ettal

Автор тексту та фото: Nick

Туристичні цілі

Kloster Andechs

Монастир Андекс (Kloster Andechs)

Монастир Андекс (Kloster Andechs), який знаходиться на Святій Горі в однойменному населеному пункті, є не тільки відомим в Баварії духовним та паломницьким центром, але й чудовим місцем для відпочинку з сім’єю, друзями чи близькими.

St. Peterskirche

Церква Святого Петра (St. Peterskirche)

Церква Святого Петра або як її часто називають місцеві жителі «Старий Петер» („Alter Peter“) — найулюбленіша церква гостей міста. Цю споруду не знає хіба що лінивий турист. Вона неабияк вигідна для поціновувачів класних фотографій: чудовий вигляд на Марієнпляц можливий тільки звідтіля. Церква святого Петра (St. Peter) має поза тим і важливе історичне значення в житті Мюнхена — побудована на найвищій точці Старого міста.

frauenkirche

Фрауенкірхе (Frauenkirche)

Фрауенкірхе (Frauenkirche) є найвищим собором в Мюнхені, який сьогодні є візитною карткою, своєрідним символом міста. Висота тринефного пізньоготичного кам’яного собору з прилеглими до нього каплицями становить 109 метрів. Висота Північної вежі храму становить 98.57 метрів, південної - 98.45 метрів. За рішенням референдуму 2004 року в Мюнхені тимчасово заборонено будувати будівлі вище за собор Фрауенкірхе.